воскресенье, 3 мая 2015 г.

Панкейки. Готуємо сімейні традиції

Мої панкейки (с)
Золотиста духмяна випічка... Пиріжки із сиром, марципани з вишнею, домашній хліб із полуничним варенням... І це - не просто назви страв, від яких зараз може потекти слина на клавіатуру, це - для багатьох сімей - чудові, яскраві та неповторні сімейні традиції. 

Пам"ятаю, як ми з мамою та меншою сестрою ледь не щовихідних готували всілякі пиріжки, пончики, різноманітні тістечка. З кухні постійно пахло ваніллю та теплом. І ми з сестрою завжди чекали того величного моменту, коли мама з духовки вийме першу порцію наших спільних творінь.
Взагалі приготування страв - найкращий сімейний тімбілдінг. Так, до речі, вважають і деякі психологи (мовляв, коли діти самі щось готують, у них напрацьовується терпіння і вони вчаться поважати працю). Адже жодна корпоративна вечірка/свято/традиція не замінить тих відчуттів тата (який тричі бігає в магазин, бо забули купити ванілін-присипку-шоколад), мами (якій доведеться ще раз відмивати кухню від "творчості" малюка) та дитини (яка по вуха в муці чи кориці), коли вони скуштують разом випечений довгоочікуваний десерт.

Так от, коли я була на 7-му місяці вагітності, далекої осені 2014-го року, в мене теж зародилось бажання поекспериментувати з їжею. Простіше кажучи, почати готувати щось іще крім фабричних пельменів, вареників, макарон та звичної картоплі. Треба ж із чогось починати сімейні традиції.

Про всі мої починання розказувати не варто, але останнім відкриттям хочу поділитись. І відкрила я для себе, на перший погляд, звичайні млинці, але із заморською назвою - панкейки (рецепт буде вкінці). 

Ці пухкі запашні млинці розміром з тарілку надихнули мене на думку про те, що якраз вони й можуть стати маленькою сімейною традицією. Справа в тому, що вже двічі я їх готувала в неділю і двічі неділя ставала якимось особливим вихідним. Не просто черговим днем перед понеділком, а днем, коли я пекла панкейки. 

І поки млинці пеклись на сковорідці (а це, хочу вам сказати, дуже швидко), я вже уявила, як таким же теплим весняним днем років через три панкейки мені вже допомагатиме готувати найголовніший мужчинка в моєму житті, а потім ми разом уплітатимемо їх за дві щоки, поливаючи сметаною та малиновим варенням. Про сметану й варення - то не вигадка, а насправді дуже смачний сироп до цих млинців. Звичайно, можна пошукати кленовий сироп, але до такого сніданку чи ланчу підійдуть і українські смаколики.

Тому наробивши гору панкейків, я зрозуміла: готувати потрібно з любов"ю і натхненням. І неважливо, на якій кухні: чи в гуртожитку, чи в однокімнатній "хрущовці", чи на супермодній електроплиті, але має це бути тільки з гарним настроєм. Адже атмосферу створюють не речі, що навколо, а люди, що поряд з цими речами.

Ну, і обіцяний рецепт

Ингредиенты:

• Молоко (топленое) — 1 стак.
• Мука пшеничная — 1 стак.
• Соль — 1/2 ч. л.
• Сода — 1/2 ч. л.
• Сахар — 1 ст. л.
• Масло растительное — 1 ст. л.
• Яйцо куриное — 2 шт

 Смешиваем все сухие ингредиенты.

 Добавляем к ним слегка взбитые 2 яйца.

 Затем добавляем молоко и растительное масло. Тщательно перемешиваем. Тесто, такое же, как на обычные оладьи.
Найкраще кількість тіста для сковорідки вимірювати черпаком (с)

 Далее очень хорошо разогреваем сковороду.И после того как она нагрелась выливаем примерно 1/4-1/6 стакана теста. И дожидаемся когда на поверхности теста появятся пузырьки.

Когда увидели пузырьки, если хотим, чтобы они у нас получились ровненькие и красивенькие, сразу же переворачиваем на другую сторону. И жарим еще секунд 20-30.

Колір виходить коричневий, а розмір - десертна тарілка (с)

  Вот и всё! Панкейки получаются чудесные! В меру сладкие, очень мягкие и воздушные. 




Комментариев нет:

Отправить комментарий