четверг, 24 марта 2016 г.

Книга про Богдана Хмельницького та Стівен Кінг - що ми читаємо після року

- Це - булава, а це - бунчук. Вони - атрибути гетьманства у козаків. А ось місто Чигирин, там жив Богдан Хмельницький, український гетьман.

Так ми читаємо тоненьку книжечку про Богдана Хмельницького. Книга не для дітей. Просто малий почав тягнути з полички наші книги і, якщо знаходить там малюнки, то вимагає їх читати. Тобто показувати на малюнки, називати те, що там намальовано. Але мама іноді вигадує ще й власні історії до різних малюнків.

Так у нас помідори та огірки з кулінарних книг ходять у гості одне до одного - і виходить салат. Коли бачимо крашанки (як ілюстрацію до рецептів паски), то з'являється історія про Курочку рябу й крашанку. Її сюжет постійно змінюється, бо залежить від того, чи налаштований малий читач слухати, чи просто швиденько гортати. Крім того, ми вже вивчили, де піца, лазанья та різотто. Щось схоже на піцу та різотто я вже готувала, а от лазанью ще ні, тому для мене такі читання - ще й мотивація нарешті приготувати цю страву.

Постійно розглядаємо обкладинку "Гудзика" Ірен Роздобудько. Дитина вже знає, що таке гудзик, тому ми постійно, коли беремо в руки цю книгу, шукаємо його на собі. 

Ще книголюбу подобається обкладинка величезної книги Стівена Кінга "Під куполом". Як на мене, то там узагалі нічого особливого. Але малий побачив там птахів і тепер я каркаю та цвірінькаю, коли бачу цю книгу. А ще ми разом махаємо руками - бо ж так пташечки літають, а потім відкриваємо книгу і, побачивши білий форзац, я кажу: "Усе, пташечки полетіли-полетіли". 





А ще малий любить носити по квартирі великий том Джека Лондона. Там на обкладинці навіть птахів немає, але є портрет письменника. Точніше два його портрети: один більший, інший менший. І малий з таким захватом показує, що вони однакові. Каже своє традиційне "Еее". Але воно перекладається як "Мамо, ти тільки глянь, там портрет маленький, а тут точнісінько такий тільки більший! Оце дивина! Ого!"

Ще з полички постійно зникають інші книги, але вони не викликають такого інтересу, як попередні. Зате лежать серед його дитячих видань. Щодня я забираю і ставлю на своє місце "Польові дослідження українського сексу" Забужко, збірку творів Герберта Уелса, "Ритуал" Дяченків, "Квіти для Елджернона" Деніела Кіза, Великий довідник школяра, Набокова, Булгакова та Бальзака.






Комментариев нет:

Отправить комментарий