Коротка передмова
Про те, що вагітним треба слухати красиву музику, кажуть, пишуть і говорять з усіх пристроїв. І я пробувала страждати класикою. Дійсно пробувала. Я познаходила купу отих симфоній і вмикала їх собі насильно. Але в перші місяці мене токсикозило, тому нудило від усього, в наступні три було дуже багато роботи, а в останні три вже було не до класики. Тому класика пройшла повз мене і, відповідно, малого в животі.
Ні, слухати класику під час спектаклю, коли на сцені плаче Маргарита чи лютує зла мачуха, то одне, а от вдома за сніданком - якось ніяк не виходило.
Основна частина
Коли народився малий, то спочатку ми слухали звуки природи - море, ліс, щебетання птахів. Але потім, через 2 місяці, мої руки все-таки дійшли до комп"ютера і перше, що ввімкнулось - це "Воины света". Потім чомусь були Би-2 та The Rasmus. Усі красиві й ліричні пісні.
З 5-6-ти місяців я сама підсіла на всілякі колискові. Душа вимагала чогось етнічного й гарного. Тому ми вивчили декілька нових пісень і тепер я іноді перед сном начитую їх малому. Начитую, бо співати не вмію, тож тихенько шепочу.
Коли дитя підросло й навчилось розблоковувати телефон, а потім ще й вмикати там музику, то ми почали слухати все, що там опинилось колись ще дуже-дуже давно.
Отже, щоранку як тільки ми продираємо очі, у нас у квартирі лунають запальні іспанські ритми. Так, була в мене колись така слабкість - слухала Juanes та його "A dios le pido" і "La camisa negra".
Протягом дня у нас періодично лунає Bon Jovi "It's my life", Joan Osborn "What if God was one of us" та навіть Сінатра. Але фаворитом у нас поки що є Ozzy Osborn та його "Dreamer". Під неї малий особливо довго крутиться навколо своєї осі й так змовницьки усміхається, коли починає звучати ця композиція.
А ще ми вдвох танцюємо під Scorpions. Там пісень багато, тому перелічувати тут усі не буду. Я беру його на руки й ми кружляємо, кричимо, підстрибуємо та сміємось. До кінця пісні ми не дотягуємо, бо дитя вже заважке, але 1-2 хвилини встигаємо потанцювати.
Інколи я хвилююсь, що не привчу дитину до прекрасного, але потім заспокоюю себе: головне не привчити його до поганого і не слухати російський блатняк. Тож будьте як малий - слухайте Озборна, не розучуйтесь дихати в цьому житті й не втрачайте оптимізму.
А на десерт - кілька наших сімейних діалогів
***
Чоловік чистить пилосос: - А що в пилососі роблять макарони? Багато макарон? Я: - Ми їх пилососили. Чоловік: - ??? Я: - Ми так грались: пилососили макарони. Вони з таким цікавим звуком залітали в пилосос. Весело так було. Чоловік: - А, тоді все ясно. Питань нема. (через кілька секунд) Ні, ви гралися макаронами?
Чоловік чистить пилосос: - А що в пилососі роблять макарони? Багато макарон? Я: - Ми їх пилососили. Чоловік: - ??? Я: - Ми так грались: пилососили макарони. Вони з таким цікавим звуком залітали в пилосос. Весело так було. Чоловік: - А, тоді все ясно. Питань нема. (через кілька секунд) Ні, ви гралися макаронами?
***
Чоловік: - У малого почалися справжні дорослі проблеми.
Я: - Що почалося?
Чоловік: - Перша дирка на шкарпетці.
Я: - На ось цій? Це ж мої шкарпетки! Де ти їх узяв?
Чоловік: - Лежали в шкарпетках малого.
Я: - А ти не бачив, що там п'ятка аж на коліні?
Чоловік: - Я думав, то на виріст.
***
Чоловік приходить з роботи: - Ну як ви тут?
Я: - Поламалась мікрохвильовка, згоріла каструля, розлилась олія.
Чоловік до малого: - Що ж ти так? Недогледів? Я ж казав: пильнуй за мамою. Ех...
***
Ранок. Варю каву: - А знаєш, мені сьогодні Харків снився. Там було таке чудове кафе, а в ньому варили смачнючий шоколад. А все почалось із того, що ми вийшли погуляти біля будинку, а потім раз - і опинились у Харкові.
Чоловік: - Тільки ти так вмієш гуляти.
Комментариев нет:
Отправить комментарий