Творчість: казка про масло та малювання музики

Діти люблять просити батьків про нездійсненні речі – зупинити поїзд метро, полетіти в космос, зробити отого кота, що біжить, червоним або намалювати музику. Мій малий часто просить перед сном почухати йму спинку та розповісти казочку про море. Але от буквально вже два тижні в нього серед фаворитів казочка про… масло.

КАЗОЧКА-ФАВОРИТ

Так, саме про масло – оте, що буває 72% і 83% жирності. При чому, казочку він цю вже вивчив напам’ять і навіть інколи сам її розповідає.

Отже, така в нас вийшла казочка.

1 вересня 2007-го

Фото: Pexels.com

Рівно 10 років тому перше вересня теж було в п’ятницю. Тоді зранку моросив дощ і було прохолодно. Моя сестра ішла в перший клас, а я – на перший курс. Те перше вересня було надзвичайно важливе нас обох. Батькам довелося розділитися: мама була з сестрою, а я з батьком поїхала в Київ.

Ми під’їхали до нашої школи. Сестра вийшла з машини з такими гігантськими білими бантами, рожевою парасолькою та великим рюкзаком. В автомобілі лишились тільки мої речі – сумки забиті книгами, речами, каструлями, сковорідками, чайником, тарілками, шампунями та ще купою всього-всього, що беруть першокурсники, коли їдуть поселятися в гуртожиток.

Спінер, динозаврик і ведмедик або З чим я тільки не спала

Фото: Pexels.com

Після першого дня свободи, я думала, що відрублюсь, як тільки моя голова торкнеться подушки. Але в голови були власні плани – і спати вона не хотіла. Я розклала великий диван, накидала туди м’яких подушок, лягла спочатку поперек, потім по діагоналі та навіть зірочкою, але сон не йшов.

Мама на свободі

Фото: Pexels.com

Один з київських барів. Багато пива, рок-музики, криків відвідувачів і я. Починаю із сидру, потім переходжу до коньяку, сильних коктейлів та, чого там гріха таїти, горілки. Спочатку просто замовляю музику на автоматі. Потім танцюю. Але не звертаю уваги на незрозумілі погляди, а уявляю, що мене ніхто не бачить. Згодом до мене приєднуються інші відвідувачі. Я їх уперше бачу. Але разом ми горланимо в такт легендарної пісні «Highway to hell», киваючи на всі сторони головами та активно махаючи руками. Потім хтось замовляє дідуся Оззі Озборна – і ми затіваємо невеличкий слем. Штовхаючись, вибиваємо кухлі з пивом в офіціантки. Та що там кухлі – ми її саму змітаємо з ніг! Якийсь бородатий мужлан вискакує на барну стійку та подає руку ще трьом дівулям. Серед тих дівуль і я. І починається хаос… Бійки, крики, рок, і я тікаю від поліції…