![]() |
| Ботсад |
Коли я відновила грудне годування, то не знала, що настільки перестану соромитись людей. Тепер я можу годувати будь-де і будь-коли. І якщо ще два місяці тому я прикривалась всілякими ковдрочками та хустинками, "акі не смущать мужчін, нєжно отводівших взгляди", то зараз моя позиція така, що хай вони прикривають очі, бо в мене тут мужик їсть. І сороміцького тут нічого немає.
Разом із новими емоціями в мене збільшується спектр місць, де в нас траплялася зупинка нашої "пересувної їдальні".
1. Біля церкви
У скверику, що розташований недалеко від нашого дому, є гарна нова церква. Отам нас якось і застала потреба поїсти. Але головне було не те, що ми були біля самої церкви і тоді ще й було якесь свято, і туди-сюди швендяли купа людей, а те, що я сиділа з малим майже 2 години на пеньочку.
Чому на пеньочку? У тому ж таки парку між деревами є кілька пеньочків. Їх активно юзають мами, що виходять на прогулянки з дітьми. Поставили коляску, принесли пеньочка, куди потрібно - і можна розслабитись (почитати чи повишивати). Такі собі переносні лавочки.
Коли ми прийшли до пеньочка, його хтось підніс близько до церкви. Тому й довелося отак сидіти на пеньку та ще й перед церквою. Зате малий тоді смачно виспався на свіжому повітрі.
2. У супермаркеті
Якось після прогулянки парком малий розплакався. А, як відомо, ніщо так не заспокоює дитину, як мама та її молоко, то й довелося давати це молоко прямо там, де припекло - в супермаркеті. І ні би там десь у куточку, де менше людей. Ні, такі варіанти ми не любимо. А саме на виході з магазину. Щоправда, ми заховались за банер, тому нас бачили "всього лише" ті, хто пакував сумки на столиках супермаркету.
До речі, магазини продуктів та одягу - то взагалі наш формат для годування. Якось малий вирішив поїсти в магазині взуття. Саме в той момент, коли я приміряла собі босоніжки. Довелось вибирати їх епічно: чоловік мене взував, питав, чи підходить, а малий собі спокійно трапезничав.
3. Ботанічний сад
Тут ми їли двічі. Перший раз - у кущиках, які розташовані майже біля входу в Ботсад. Там є чудові лавочки, тінь, такий романтичний затишок. І там ми злякали якогось чоловіка: він сором"язливо розвернувся і, напевно, передумав ходити по всяких парках.
Другий раз - це було дійсно дуже гарно і красиво - під яблунями, що саме цвіли. Легенький вітерець, висока трава, пелюстки яблуневого цвіту...
![]() |
| Яблунева алейка в Ботсаду |
4. Поліклініка
У поліклініці особливих пригод не було. Просто - ще одне місце в моєму списку.
5. Лавочки, трава, турніки, парк та автомобіль
У парку дітей годували, годують і будуть годувати всі (навіть ті, в кого діти їдять виключно суміш). Але навіть тут теж треба вміти знайти "злачні" місця. Один раз ми їли та спали біля турніків. Сидіти було ну дуууже незручно, зате цікаво. Часто годуємось на траві десь під деревом. А що: як кажуть, красиве і корисне. У машинах ми часто не їздимо, але коли їдемо, то обов"язково під"їдаємо і там.
Думаю, з часом таких місць і смішних історій буде тільки більшати. То ж be continued...


Комментариев нет:
Отправить комментарий