Коли нам виповнилось 5 місяців, питання іграшок стало для нас майже на одному рівні з кашками, соками, новим одягом і всіма іншими речами для малюків. Я ж, як відповідальна мама, хотіла, щоб у сина були гарні, хороші і розвиваючі іграшки. До цього питання підійшла енциклопедично: перечитала відгуки про хороші компанії-виробники, про властивість різних іграшок до розвитку дитини, про їхню безпеку і надійність. В інтернеті почала замовляти.
Спочатку від цін у мене закліпала ліва повіка, а потім якось звикла і кліпання припинилось.
Дозволю собі ще один ліричний відступ: купувати іграшки в інтернеті - це як грати азартній людині в казино - зупинитися майже нереально. Хочеться ще того слоника, який співає, жирафу, яка вистукує мелодії і ще було б непогано придбати оці три качечки. Після енної бандерольки з іграшками, яку забирав мій чоловік з пошти, він сказав: "Може, ти зупинишся? Інакше нам доведеться їсти іграшки замість супу".
Таким чином, завдяки моєму натхненню за декілька тижнів іграшок у нашій квартирі назбиралося багатенько. Допомогли ще й друзі сім'ї, які понавіддавали нам купу іграшок своєї малечі. Тому до того всього довелося купувати ще й ящик для іграшок (який на моє щире здивування теж не два гривні коштував).
Так у нас почав "жити" ведмідь, що співає "Почему все мишки любят мед" (ця пісенька, до речі, довго заспокоювала малого, коли той вередував), декілька жирафів, різні качечки, м'ячики, пірамідка, інтерактивний будиночок, в якому співають вікна, двері і навіть сонце, маракаси і ще багато-багато всього іншого.
І ви зараз запитаєте, а до чого я оце все писала? А до того, що малому спочатку не цікаві були ті всі ретельно підібрані іграшки. У тренді були кришечки (їм хоч фан-клуб було влаштовуй) - від кастрюль, банок, лоточків, відеречок; кухонні лопатки, ложки, форми для кексів, тарілки. І цим була всипана квартира.
Під диван могла закотитися велика дерев'яна ложка, у дитячому ліжечку могло лежати по декілька за формою і матеріалом кришечок, у ванній могли бути лопатки для перемішування страв.
Пізніше фаворитом став, і далі не здає своїх позицій, маленький заводний тигрик, якого подарувала моя колега по роботі. Зараз він, щоправда, ледве перебирає колесиками, але малий від нього продовжує бути в захваті.
І тільки через пару місяців наш хлопчик почав відбирати з усієї тієї купи те, що йому подобається. Хоча половина, на жаль, досі лежить без роботи. Отож, зараз у нас беззаперечно лідерами стали машинки і все, що має колесики та може якось самостійно рухатись. З"явилась любов до книжечок (але про це я вже окремо напишу). І не здають позицій кришки від каструль, сковорідки й усіляки баночки (скляні, пластикові).
А зараз трішки наших іграшок та, звичайно, малого.
Для себе я зробила висновок: дітки - мегарозумні маленькі створіння, які можуть з будь-якої невиразної каструльки зробити цікаву забавку. І в такому віці головне не стільки наявність іграшок, як безмежна любов та підтримка батьків. Які здатні у своїй уяві сприйняти і перетворити ложку на барабанну паличку, мисочку - на море, гребінець - на мікрофон.
Комментариев нет:
Отправить комментарий